Перед тобою - лист щастя, а ніякий не спам. Він обійшов навколо світу вже 8359 разів, отже, тепер і вам може бути щастя.
Для цього потрібно переписати лист 30 разів і розіслати його своїм друзям і знайомим. І тоді буде вам щастя. Якщо ж не перепишете цього листа від руки й не відправите його своїм друзям і знайомим упродовж десяти днів від часу одержання, тоді вам буде нещастя.

Уперше цей лист потрапив до рук радника єгипетського фараона, такого собі Мойсея. Такий собі Мойсей серйозно поставився до листа, ретельно переписав його на найкращому папірусі тридцять разів і надіслав своїм знайомим. Однак на одному з конвертів неправильно вказав поштовий індекс адресата в Нубії, і той зміг прочитати лист лише через 40 днів. Згодом це призвело до того, що такий собі Мойсей і його одноплемінники протягом 40 років блукали доволі невеликою територією Синайського півострова й ніяк не могли відшукати даровану їм землю обітовану. Але в підсумку було їм щастя, а всім, хто жив на землі обітованій до їхнього приходу, - нещастя. Втім, яке це щастя - знайти єдине місце на Близькому Сході, де немає нафти...

Через якийсь час цей лист потрапив до царя Персії Дарія. Він не надав значення посланню - і йому було нещастя. Його війська розбив Олександр Македонський, а сам цар Дарій мусив рятуватися втечею, його вбили власні сатрапи. До речі, Олександр Македонський, коли одержав цей лист, пішов радитися до свого вчителя, древнього грека Аристотеля, який сказав йому: "Сашко, гірше не буде, напиши, все одно байдики б'єш і мотузки на базарах рубаєш. Отут Гордій приходив, скаржився". Олександр прислухався до поради древнього грека Аристотеля, і йому було щастя: завоював увесь світ, одружився з найгарнішою дівчиною, їздив на найдорожчому коні й помер у молодому віці, не обтяжений роздумами, на біса йому це все було потрібно.

Лейтенант Бонапарт одержав цей лист, розіслав його по всій Корсиці своїм численним родичам, які також розіслати цей лист далі по всій Італії - і було їм щастя. Бонапарт став імператором Франції, його брат - королем Італії, чимало родичів розбагатіло. Перед походом у Росію Наполеон знову одержав цей лист, але не встиг розіслати його в указані терміни. Тому його армія розсіялася в непрохідних лісах навколо смоленської дороги, а сам Наполеон позбувся всього заробленого непосильною працею, його заслали на острів Святої Олени без права користуватися письмовим приладдям, де й помер у тузі.

Владімір Лєнін одержав цей лист щастя після закінчення Казанського університету, надрукував його в газеті "Іскра" та розіслав цю газету з текстом листа по всій Російській імперії. І йому було щастя розвалити цю імперію й очолити все, що залишилося від неї. Лєнін був другою людиною в історії, котрій повторно прийшов лист. Уже важко хворий він усе ж розмножив текст і назвав його "Лист до з'їзду". Однак Іосіф Сталін перехопив лист, він не дійшов до адресатів - і Лєніну було нещастя.

Сам Сталін розмножив лист щастя триста разів - і керував Радянським Союзом тридцять років, і було йому щастя, а всім іншим - нещастя.

Мені нещодавно також прийшов такий лист, і я власноруч переписав його відповідну кількість разів і роздав усім учасникам "круглого столу" під виглядом Універсалу національної єдності, й усі підписали його, і розповіли моїй нації про цей виклик, і тепер усім повинно бути щастя, особливо Вікторові Я. та Рінату А. А мені - не знаю. Тому що Юлія Т. відмовилася підписати лист і навіть не взяла його. Будь ласка, переконайте її теж підписати лист щастя та поширити серед свого адресато-електорату, щоб і їм було щастя, і мені було щастя. А ще варто написати такі листи щастя Джорджу Б. і Владімірові П., але послати так, щоб вони прочитати встигли, а розмножити та розіслати - ні. Й тоді їм буде нещастя, а нам, нарешті, можливо, буде щастя. Бо після того, що в нас відбулося, нам залишається сподіватися лише на це.
Ваш Віктор Ю.

P.S. Забув сказати вам, що деякі вчені вважають, наче все-таки вперше лист щастя з'явився в умовах трипільської культури. Його довго зберігали в стерильному меді в глиняних горщиках хлібороба Богдана-Остапа, його передавали з покоління в покоління, доки чи то німці, чи то татари, чи то моголи вкрали його й винесли за межі Змієвих валів.

P.P.S. Націє! Нагадую, що переписати потрібно не менш ніж тридцять разів - бо не буде вам щастя.